Проведення реформи Проведення реформиВони заплатили набагато дорожче дійсної вартості землі. У результаті проведення реформи селяни Карелії втратилися значної кількості своїх...


Контакти Адреса: Київ г., Нижегородська вул., 74
Телефон: +38 (044) 733 93 69
Факс: +38 (044) 739 63 79
Формування Карели Формування КарелиВсі розглянуті гіпотези сходяться в тім, що корела сформувалася на Карельському перешийку з різних етнічних компонентів тільки в XI-XII вв. Останнім часом традиційне положення починає переглядатися....
Надії карельського населення Надії карельського населенняНезабаром вони змушені були зняти облогу м. Корелы й почати відхід. Надії карельського населення на повне звільнення від шведів не виправдалися. Перед ним знову виникло запитання, чи залишатися далі під шведською владою...
Весільні обряди Весільні обрядиПоряд з наставляннями, наречену утішали, прославляли. У весільних піснях, особливо в наставляннях молодим, відбилися найдавніші моменти сімейних відносин. Виконувалися весільні пісні, як правило, групою жінок:...
Фольклорна естетика Фольклорна естетика Таке об'єднання носить деякою мірою штучний характер. Діяльність Леннрота по створенню "Калевалы" треба розуміти ширше, ніж просте з'єднання. Фольклору кожного історичного періоду властиві...
Корельская земля й Новгород
Корельская земля й Новгород: Древня корела досить часто називається в давньоруських літописах учасником тих або інших політичних подій. З 1143 р.- року першого згадування - запису в літописах про тих або інших "корельских справи" з'являються з невеликими інтервалами. Про походи корелы розповідають скандинавські хроніки. Пояснюється це тим, що північно-західне Приладожье було утягнено в сферу політичних відносин Новгорода й Русі, у боротьбу Російської держави зі Швецією й німецькими орденами.

Наприкінці XIII в. шведи активізували свою загарбницьку політику. Їм удалося закріпитися на Карельському перешийку й побудувати міцність Виборг (1293 р.). Мети й завдання їх ясні - поширити, як писав К. Маркс, "шведське панування й християнську заразу на сусідній народ, карелів; для закріплення цього заснований тоді Виборг". Уже в найближчу зиму новгородцы спробували зруйнувати міцність, але в Новгорода, утягненого в межкняжескую зваду, провоцируемую монголотатарами, не було ні сил, ні погодженості в діях.

Шведи хотіли встановити контроль і над всім водним шляхом у Ладожское озеро, зміцнивши в 1295 р. в устя р. Міцність Корелу, потім узяту й знищену новгородцами. У найдавнішій шведській римованій хроніці (хроніку Эрика) зізнається поразка шведів. Спорудження Виборга дозволило шведам створити базу для подальшого настання на карельські землі, і вони не сповільнили нею скористатися, підкоривши собі 14 громад (з них чотири в Ижорской землі). В 1300-1301 р. в устя р. Ними була побудована міцність Ландскрона, незабаром знищена спільними зусиллями новгородцев і корелы.

Як відповідні заходи Новгород не тільки зміцнює м. Корелу, але будує вище за течією ріки Тиверське містечко. Порубежное проживання корелы, територія якої входила в Новгородську державу, визначало не тільки її зовнішню політику. Активна роль корелы у внутрішніх справах Новгорода стає зрозумілої, якщо врахувати, що окремі її представники, як відомо з документів, у числі інших інших стояли у влади, займаючи високі посади в Новгородській державі. Звичайно згадуються дві впливових особи: воєвода Валить (1337 р.) і новгородський боярин Іван Федорович Валить.

Можливо, представників карельської знаті в складі новгородської аристократії було більше, але їхні православні імена, що не відрізняються від давньоруських, важко виділити в письмових джерелах. Взаємини Новгорода й корелы до певної пори можна вважати дружніми при відносній самостійності останньої. Новгородцы, опираючись на місцеву знать, зберегли в підлеглих землях старий племінний уклад, не тримали там своїх військ, обмежувалися збором данини.

Простежений на інших письмових джерелах багатогранний характер відносин підлеглого карельського населення з Новгородом, відносин платника данини й союзника з паном і захисником прекрасно підтверджується й конкретизується новгородськими берестяними грамотами. Новгороді відала садиба на розі древніх вулиць Великої, навколо якої при розкопках зібрано шість "корельских" грамот (сьома й восьма виявлені за межами садиби). Грамоти розповідають про події на границях Новгородської землі, що происшли в середині XIII і на рубежі XIV-XV вв., перераховують феодальні повинності. Але не завжди у відносинах Новгорода й корелы все обстояло гладко.