Проведення реформи Проведення реформиВони заплатили набагато дорожче дійсної вартості землі. У результаті проведення реформи селяни Карелії втратилися значної кількості своїх...


Контакти Адреса: Київ г., Нижегородська вул., 74
Телефон: +38 (044) 733 93 69
Факс: +38 (044) 739 63 79
Формування Карели Формування КарелиВсі розглянуті гіпотези сходяться в тім, що корела сформувалася на Карельському перешийку з різних етнічних компонентів тільки в XI-XII вв. Останнім часом традиційне положення починає переглядатися....
Надії карельського населення Надії карельського населенняНезабаром вони змушені були зняти облогу м. Корелы й почати відхід. Надії карельського населення на повне звільнення від шведів не виправдалися. Перед ним знову виникло запитання, чи залишатися далі під шведською владою...
Весільні обряди Весільні обрядиПоряд з наставляннями, наречену утішали, прославляли. У весільних піснях, особливо в наставляннях молодим, відбилися найдавніші моменти сімейних відносин. Виконувалися весільні пісні, як правило, групою жінок:...
Фольклорна естетика Фольклорна естетика Таке об'єднання носить деякою мірою штучний характер. Діяльність Леннрота по створенню "Калевалы" треба розуміти ширше, ніж просте з'єднання. Фольклору кожного історичного періоду властиві...
Заможні селяни
Більше заможні селяни зосереджували у своїх руках кращу частину общинних орних і сінокісних угідь шляхом оренди й скупки їх у селян, що не мали працездатних працівників і необхідної тяглової сили. Особливо широкий розмах перехід селянських земель до сільської верхівки здобував у неврожайні роки, коли найбільше селяни мали потребу в хлібних і грошових позичках.

Втратившись землі, що зубожіли селяни фактично перетворювалися в сільський пролетаріат, змушений у літню пору трудитися в господарствах місцевих кулаків за взяті в них позички або як найманих працівників. У післяреформений період підсилилося застосування найманої праці в кулацких господарствах, зокрема в Олонецком повіті, куди прибували сезонні сільськогосподарські робітники навіть із Фінляндії.

В умовах Карелії, де сільське господарство не мало товарного значення, заможні селяни й кулаки нарощували свій стан в основному не шляхом придбання селянських земельних угідь і розширення, за рахунок експлуатації найманої праці, сільськогосподарського виробництва, а займаючись одночасно лихварством, виступаючи як скупників або підрядників. Насамперед, багато заможних селян з капіталом позичали нуждавшихся дрібних товаровиробників грошима, а в деяких випадках і сировиною, і здобували в них за безцінь (у рахунок несплаченого боргу) готові вироби для перепродажу на ринку.

У карельських селищах, вилучених від ринків на більші відстані, збут продукції селянської промисловості й не міг здійснюватися інакше, як через скупників. Так, у деяких волостях Олонецкого повіту, де серед карел широко розвивалося ремесло по плетиву солом'яної стрічки й виготовленню з її капелюхів і інших виробів, вся продукція здобувалася на місці місцевими й заїжджими скупниками по найнижчій ціні й перепродувалася великими партіями в Петербурзі й інших російських містах значно дорожче.

Багато представників сільської верхівки виступали як підрядників. Вони містили з підприємцями вигідні для себе підряди на виконання різних робіт, найчастіше по заготівлі й сплаву лісу, по видобутку руди й т.п., і для цього організовували трудові артілі з нуждавшихся в додаткових заробітках селян.

Розносна торгівля у Фінляндії, який як промислом займалися тисячі селян карельських волостей Кемского й почасти повіту, майже цілком була в руках торговців-лихварів. Вони поневолювали селян-коробейників шляхом роздачі їм у борг товарів і грошових позичок. Наприклад, купці Митрофанов і Васильєв постачали щорічно позичками до 200 селян-коробейників кожний. Багато торговців наймали коробейників як найманих працівників