Проведення реформи Проведення реформиВони заплатили набагато дорожче дійсної вартості землі. У результаті проведення реформи селяни Карелії втратилися значної кількості своїх...

где на заказ аминокислоты ukrsportpit.com.ua/p44256056-arginin-arginine-100.html аргинин в украине;аренда яхт в Греции
Контакти Адреса: Київ г., Нижегородська вул., 74
Телефон: +38 (044) 733 93 69
Факс: +38 (044) 739 63 79
Формування Карели Формування КарелиВсі розглянуті гіпотези сходяться в тім, що корела сформувалася на Карельському перешийку з різних етнічних компонентів тільки в XI-XII вв. Останнім часом традиційне положення починає переглядатися....
Надії карельського населення Надії карельського населенняНезабаром вони змушені були зняти облогу м. Корелы й почати відхід. Надії карельського населення на повне звільнення від шведів не виправдалися. Перед ним знову виникло запитання, чи залишатися далі під шведською владою...
Весільні обряди Весільні обрядиПоряд з наставляннями, наречену утішали, прославляли. У весільних піснях, особливо в наставляннях молодим, відбилися найдавніші моменти сімейних відносин. Виконувалися весільні пісні, як правило, групою жінок:...
Фольклорна естетика Фольклорна естетика Таке об'єднання носить деякою мірою штучний характер. Діяльність Леннрота по створенню "Калевалы" треба розуміти ширше, ніж просте з'єднання. Фольклору кожного історичного періоду властиві...
Спільна боротьба
Спільна боротьба російського й карельського народів проти шведської агресії наприкінці XVI - початку XVII в.
Відносно мирний розвиток Карелії був перерваний новою агресією, що почалася, Швеції на карельські землі. Суперечки про границю, установленої по Ореховецкому договорі, час від часу супроводжувалися військовими зіткненнями, нападами шведів на карельські землі й відповідні дії росіян і карел, що страждали від ворожих набігів і не бажали миритися із втратою своїх територій. Із середини XVI в. почався новий етап боротьби Росії за Прибалтику.

Тяжкі випробування принесла населенню Карелії Ливонская війна (1558-1583 р.), у ході якої шведський король Іоанн III висунув нову, більше широку програму захоплення північно-західних російських земель. В 1579 р. він наказав приступитися до захоплення всієї карельської території від Соловецького монастиря до Ижорской землі. У тому ж році шведи спробували захопити міста Нарву й Корелу й зробити похід у північну Карелію. Однак їхня воєнна дії не увінчалися успіхом завдяки стійкому опору, зробленому спільними російськими й карельськими силами.

Тільки вторгнення, що почалося незабаром, військ Польсько-Литовської держави на російські території змінило обстановку на користь Швеції, і вона відразу ж стала активізувати воєнні дії проти Росії. У жовтні 1580 р. головні сили Швеції вторглись у повіт і захопили м. Корелу. До кінця наступного року вся Передня й частина Задньої Корелы виявилися в їхніх руках. Одночасно з воєнними діями на Карельському перешийку й на Ижорской землі шведи почали вторгнення й в інші райони Карелії. В

початку 1581 р. тритисячне військо зробило напад зі цвинтарі, роблячи на своєму шляху страшне спустошення. При цьому постраждав Олонецкий цвинтар, куди шведи повторили набіг улітку через Ладожское озеро. Вторгнення шведів на територію Корельского повіту і їхні спустошливі набіги на Олонецкий перешийок викликали опір карельського населення. У Корельском повіті проти загарбників спалахнув активний партизанський рух. У справедливій боротьбі партизани опиралися на допомогу населення не окупованих територій Корельского повіту, Заонежских і Лопских цвинтарів.

За першу половину 1582 р. вони зробили 17 операцій на захопленої ворогом території. Для боротьби з партизанами шведам довелося тримати в м. Кореле значні військові частини. В 1583 р. між Росією й Швецією було укладене перемир'я. Воно, однак, не зупинило боротьбу населення проти загарбників. Карельські партизани, пункти зосередження яких перебували в районах, а також у Карельське Помор'я, опираючись на російські військові частини,- продовжували сміливі походи на захоплену шведами територію й доставляли багато турбот супротивникові

У ході завзятої партизанської боротьби карельського населення висунулося багато досвідчених партизанських ватажків. Найбільшою популярністю користувалися Кирило Рогозин зі цвинтаря й цвинтар), які поєднували іноді до тисячі селян. У бойових діях проти загарбників вирізнилися також карельські партизани, Одина Саванів, Третьяк Колосник і ін. Населення Корельского повіту, не бажаючи підкоритися шведської влади, масами йшло в межі Російської держави.